В іншому варіанті переказу рибалки витягли великий дзвін узимку. Вони поставили важку знахідку просто на лід Світязя й почали вирішувати її долю.

Самі рибалки хотіли подарувати дзвін церкві. Орендар озера не погоджувався і наполягав, щоб знахідку продали. Суперечка ставала дедалі гострішою, а дзвін залишався стояти між людьми на кризі.

Раптом лід під ним тріснув. Дзвін провалився у воду і пішов на дно раніше, ніж хтось устиг його втримати. Відтоді його ніхто більше не бачив.

Переказ, однак, не завершується цілковитим зникненням знахідки. Час від часу з-під води Світязя нібито долинає глухий гул — наче затонулий дзвін і досі нагадує про себе людям на березі.