Оповідачі запевняли, що у Світязі водяться соми «без кінця, без міри» — настільки великі, що звичайними мірками їх неможливо ані описати, ані зважити.
Одного разу чоловік ловив рибу, використовуючи маленького щурця як наживку. З глибини підійшов велетенський сом, але замість приманки схопив самого рибалку за ногу. Чоловік не міг вирватися й опинився у воді разом із рибою.
У цей момент хвилі сильно рвонули до берега. Вони підхопили дивну пару й винесли на суходіл і рибалку, і сома. Так чоловік урятувався, а неймовірна риба опинилася поруч із ним на березі.
Цей переказ належить до рибальських небилиць — оповідей, у яких розмір улову навмисне перебільшений до неможливого. Він передає давнє захоплення глибиною та загадковістю Світязя, але не є свідченням реального виміру чи вилову гігантського сома.