Острів’янське озеро на заході сонця, вид із дерев’яного причалу

51.5583, 23.7750

Фото «Острів’янське озеро» — Шацький національний природний паркUsed with permissionкадровано

Льодовикове походження

Озеро Острів'янське

Шацький національний природний парк

3,8 м
Макс. глибина: 2.3 м
Середня глибина: ≈2.5 км²
Площа дзеркала: ≈4.39 млн м³
Об'єм води

Острів'янське — одне з небагатьох озер групи льодовикового походження, біля високого берега якого стоїть село Острів'я. Канали пов'язують його з Пулемецьким, Луками та ставками рибгоспу «Ладанка».

Ключові показники

3,8 м

Макс. глибина

2.3 м

Середня глибина

≈2.5 км²

Площа дзеркала

≈4.39 млн м³

Об'єм води

9.3 км

Берегова лінія

Місце в групі

№5за площею · серед 30

№10за глибиною · серед 27

№6за мінералізацією · серед 10

Площа відносно Світязя — найбільшого озера≈2.5 з 26,2 км²

Для кожного показника враховано лише озера з наявними даними.

Гідрологія

Гідрологічні зв'язки

Шацькі озера — не ізольовані водойми, а пов'язана мережа. Канали, прокладені наприкінці XIX — у першій половині XX століття, та природні протоки перерозподіляють воду між озерами й річками.

Приплив

Озеро Пулемецьке

Вода надходить каналом із Пулемецького озера.

Канал

Озеро Луки

Острів'янське входить до західної мережі сполучених озер.

Витік

Ставки рибгоспу «Ладанка»

Іншим каналом вода живить ставки, а далі потрапляє до річки Копаївки.

Гідрохімія

Хімія води

гідрокарбонатно-кальцієва

pH: 7.1–7.94
Мінералізація: 190 мг/л
Кисень O₂: 11 мг/дм³

Польова точка 2014 року

Іонний склад, мг/дм³

HCO₃⁻116

Ca²⁺36

Cl⁻14

Na⁺+K⁺12

SO₄²⁻10

Mg²⁺2

Домінує гідрокарбонат-іон — типова м'яка карбонатна вода Полісся.

Польові та лабораторні вимірювання

Рік і метод важливі: значення не є постійними

NH₄-N

2014

0,102 мг/дм³

NO₃-N

2014–2015

0,024–0,031 мг/дм³

PO₄-P

2014–2015

0,019–0,03 мг/дм³

Іхтіофауна

Риби озера

Весь довідник риб →

Структура промислового вилову, 2010–2018

Сомик коричневий39,6%

Плітка19,1%

Карась сріблястий15,5%

Інші види25,8%

Екосистема

Флора й птахи

Орнітофауна

лебідь-шипункриженьчироклискамартин звичайнийнорець

Що варто знати

Особливості озера

Одне з небагатьох озер групи льодовикового (не карстового) походження; улоговина неправильної видовженої форми.
Каналом вода з Пулемецького надходить в Острів'янське, далі живить ставки рибгоспу «Ладанка»; сполучене також з Луки.
На східному, високому березі — село Острів'я; північно-західні береги заболочені.
У 1999–2003 рр. у межах ШНПП реалізовано проєкти з ренатуралізації прилеглих боліт.
Тихе, малолюдне озеро з дикою природою; придатне для купання біля с. Острів'я.
У виловах 2010–2018 рр. домінували карликовий сомик (39,6%), плітка (19,1%) і карась (15,5%); тут досі виловлюють раків — колишній об'єкт промислу всієї системи.

Історія

Хронологія

1983
Острів'янське включено до складу Шацького національного природного парку.
1999–2003
У прилеглих болотах реалізовано проєкти ренатуралізації для відновлення природного водного режиму.
2014–2015
Осінні гідрохімічні серії визначили pH, мінералізацію та концентрації азоту й фосфору.
2010–2018
У промислових виловах домінував інвазійний карликовий сомик; озеро залишалось одним із місць вилову раків.
2021
Морфодинамічне порівняння показало відносну стабільність площі, але значну розбіжність оцінок об'єму.

Стан і відпочинок

Сьогодні на озері

Відпочинок

Пляжі: береги біля с. Острів'я (східний берег)

Аматорський лов за правилами Шацького НПП; у нерест — заборона. Останнім часом потерпало від браконьєрства.

Як змінювалося озеро

1933–2021

Площа залишилася майже сталою або трохи зросла, однак оцінки об'єму різних років істотно розходяться через відмінні методики та картографічні основи.

Екологічні загрози

Браконьєрство та заростання

Незаконний вилов риби та інтенсивне заростання мулистого дна водяною рослинністю.

північно-західні береги заболочені

Географія і доступ

Місця поруч

Усі місця →

село

Острів’я

Острів’я — село біля Острів’янського озера й озерного вузла Луки—Перемут. Місце підходить для знайомства з тихішою північно-західною частиною поозер’я поза головними курортними потоками.

Відкрити профіль →

Продовжити дослідження