Троє чоловіків ішли Татарською горою, несучи із собою лопати. Раптом вони побачили попереду незвичайне сяйво, схоже на вогонь. Один із подорожніх наважився підійти ближче. Двоє інших побачили його постать біля світла, злякалися і кинулися навтьоки.
Переказ застерігає: якби до того місця прийшов лише один чоловік, він міг би там назавжди й залишитися. Зачаровані гроші, за народним віруванням, заманювали самотніх шукачів і змушували їх безслідно зникати.
Коли побігли всі троє, сяйво згасло, а скарб знову сховався в землі. Згодом чоловіки повернулися та почали розгрібати пісок лопатами там, де бачили вогонь. Замість великого багатства вони знайшли лише шість рублів.
Так у переказі жаданий скарб виявляється майже недосяжним: він показується людям, лякає їх, а потім залишає шукачам тільки малу частину обіцяного багатства.